Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
Дерева на ньому росли, наче в парку, і коли вночі бувало тихо, здавалося, ніби живеш десь на селі. … Тихенько співав чийсь ясний жіночий голос. … Він вийшов тихенько, майже беззвучно, наче тінь у сутінках, що вже згасали. … Майже беззвучно линули ми вулицями – так тихо похуркувала машина. … покликав її тихенько.