НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я
Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. … мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни. … вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад, та вибирай, моє серденько, товстенький переклад, щоб дрова швидше розгорілись.