Результати пошуку слова: Туго
ГОМЕР – Одіссея
Як же ти радиш тепер вгамувати ці сльози й ридання Журні, що тугою серце і душу мені огортають? … Потім я хмизу нарвав та лози і, туго їх сплівши, Линву із сажень завдовжки скрутив та нею докупи Міцно позв’язував я здоровенному звірові ноги; Взявши на плечі його і на спис опираючись важко, Рушив до чорного я корабля.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Іноді ніс піднімався над поверхнею океану, і тоді широкі, могутні потоки води скочувалися з бака, і на мить біля самого форштевня показувались гарпунна гармата і туго, як струна, натягнутий трос, що тягся в глибину моря, до кита. … Від середини тіла в усі чотири сторони відходили туго натягнуті, поблискуючі металом нитки.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Оксана знову з тугою подивилась на землю — тепер вона кудись пливла з підсиненими і оброшеними зорями хатами, з вибіленими дорогами, з купинами дерев, і в невідоме пливла дзвіниця з принишклими вітерцями, з принишклими дзвонами, що ждали великодня. … — сказав з докором, з тугою і для чогось, як на свідка, кивнув головою на місяць.