Результати пошуку слова: Тяг

** За М.Грушевським: “Розуміння української історії як одної тяглої і неперервної цілости, що йде від початків, або й позапочатків історичного життя через усі перипетії його історичного розвою до наших часів…” ( … Коріння Пилипа Орлика тяглося з чеського баронського роду Орликів, одна гілка якого під час Гуситських воєн ХV ст.

«Тягне він до себе мою душу і думками, і очима, й устами. … Цього флегматичного Мокрієвського Фесенко скрізь тягав за собою, як дурень ступу, для компанії. … Я було й собі йду з рибалками, сплю в курені, а цілий день вештаюсь, кмічу, як рибалки тягнуть тоню; гуляю на волі, купаюсь донесхочу, ганяю та знов купаюсь.

Ні, риба не тягла нас уперед чи назад: скат, напевне, не мав аніякісінького бажання катати нас задурно. … Позбувшись тягаря, кінець її стьобнув по борту батогом. … –  Тягун, – … Уже значно пізніше я дізнався: причина тягуна – від внутрішніх хвиль. … За ним тягнувся жовтуватий шлейф.

Минулої осені, коли німці раптово прорвали фронт і на дорогах, розквашених дощами, ревіли їхні танки, машини й тяглися обози, якось надвечір ми побачили групу наших бійців. … Дорога звивалася між Козацькими могилами, тяглася сірою стрічкою до далекого виднокраю. … Один костури тягає, –

тягнула мама, не зважаючи на батькові протести.  … –  Якщо хочеш через кілька років кувати біду, тягни це далі, – … Пливуть як колоди, дозволяючи життю тягти їх за ногу. … тягнула мама.  … тягнув Лешек, – … тягнула далі Анка.  … Тягну його на старе місце. … Знаю, напишу на аркушиках прізвища знайомих і тягнутиму жереб.

Нарікала також, що я був тягарем для неї, що вона працею своїх рук мусила годувати й зодягати мене. … Завжди була сувора й вимоглива, ніколи не співчувала мені, навіть коли бачила, що я, перепрацювавшися, ледве тягав ноги. … –  Не пригадую… Тому мене так сьогодні тягне до кави.

Дуже помалу тяглися для Харитона дні до сороковин. … може, ви одпочивали по обіді, а я оце вас збудив,– промовив Балабуха басом, але тихо, неначе боявся когось збудити в кімнаті; слова його тяглися нешвидко, неначе його хтось силував говорити. … – А я б вже й по чарці випила,– обізвалась Балабушиха,– мене аж за печінки тягне.

Де все було муроване та впорядковане, стояло в білій геометрії балюстрад та альтанок, зараз на кілометри тягнеться поруйноване, захаращене камінням пустирище. … ледь ноги тягнемо до воріт. … Звуглена, понурена, мовби придавлена тягарем думки: невже аж так знецінилося людське життя?

Гірськими стежками вздовж крутого узбережжя тяглися процесії. … Німотно посувалися люди берегом; над головами в них тріпотіли крихітні прапорці, крихітним здавався й балдахін над візком, якого тяг і підштовхував той чорний гурт. … Тягар самотності він, мовляв, повинен нести сам, як і відповідальність за свої злочини перед державою.

Та біла стежка тягнулася то густим лісом Чабаниці, то знов гарними левадами і царинками, а все оставалася однаково біла і вузенька. … Скінчившися, вона неначе прилягла, розплилася в якійсь дорозі, що тяглася впоперек звідкись попри білу стежку і, відтинаючи її дальшу путь, поглинула вузенький, мов ріка, потік в себе.