Результати пошуку слова: Хаз

А на дорозі – Сірий Вовк, хазяїн того лісу. … їхні хазяї жили в одній квартирі. … – Пхи,- щовечора кривилися Туфлі,- невже наш хазяїн не може знайти для нас іншого сусідства! … Навіть хазяїн бере нас у руки дуже обережно. … День у день вони вірно служили своєму хазяїнові – вправному будівельникові.

Приходила ще хазяйка i покликала до себе. … Iз хазяйчиної кiмнати видно дорогу й зоологiчний сад. … Хазяйка пiдфарбовує щоки, дарма що стара. … Iз станцiї бiгли степовi гудки, i хазяйка ще говорила: – … Хазяйка стала суворiша. … А хазяйка стала ще нахабнiша. … – Дома хазяї? … Голохвастiвцi витягли з хати хазяїна: –

Він ліг спати, не доторкнувшись до їжі, а коли вдосвіта другого дня Тюха став будити його, аби призвичаювати до роботи по господарству, Сивоок так кускув його за волохату лапу, що той завив по-вовчому й побіг скаржитися хазяїнові. … в тон професорові мовив Бузина, випружуючи своє треноване тіло, щоб ступати навшпиньках за хазяїном.

Працював тяжко, але ніколи не нарікав, що увесь прибуток з хазяйства і саду йшов на наше навчання. … Хазяйство наше було велике, худоби багато – усе це вимагало праці і праці. … Іван хазяйнував та був хорошим мулярем – із цього і жив. … Адже вона в нашій родині була й хазяйкою, й заступала матір, яка передчасно померла.

І коли його синювато сірі в жовтих віях очі повертаються до неї, вона вся зіщулюється, як старенька чорненька собачка під піднятою ногою хазяїна. … А сад насмішкувато, іронічно шелестить кудлатим гіллям, і не знати — чи у змові він зі старим своїм хазяїном, чи про сто сам сміється з них обох.

Хазяїн ресторанчика, мосьє Гріфон, високий на зріст повний чоловік, колишній кухар і власник пивнички, нині – вищий консультант з Великого Мистецтва Смакових Відчуттів і Травлення, зустрів Роллінга героїчним помахом руки. … Хазяїн, обертаючи голову, міг бачити процес смакового сприйняття кожного Із своїх клієнтів.

Од сього вони зледащіли, розопсіли, як і городяни, і не журилися аніже про своє хазяйство; що день Божий смерті виглядаючи, не про те вони думали, як би трудами своїми намножити добра з поля і з худоби, а ніби завзялися з усієї сили нищити своє надбання. … Покликавши хазяїв до себе, він сказав: – 

Я такеньки мiркую: зостанусь я – тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати, а ти у хуторi хазяйствуй. … i хазяйство переведеться, i впокою душi не матимеш. … Хiба не хочеш зо мною хазяйнувати? … хазяєчка кохана! … – крикнув на хазяїна бородатого, що тут на рундуцi грошi в долонi лiчив, дзвякаючи. 

так що він ледве з однією парою волів додому вернувся; з того часу, коли хто ненароком скаже хоч слово про Москву, він того просто з хати виганяє, а коли де в гостях почує таке слово, то надіне шапку і, не прощаючись із хазяїном, їде додому на хутір. … — А що наш хазяїн удома поробляє?

Євнухи звернули в провулок до двоповерхового дерев’яного будинку, старого й розлізлого, як і його хазяїн Сінам-ага. … Коли розвалюється дім, що робити в нім хазяїнові? … Так, ніби у величезному Баб-ус-сааде жила сама Хуррем, не було ні валіде, ні одалісок, ні безлічі старих уста-хатун, хазнедар-уста, служебок і багатих рабинь.