СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Прямо переді мною, на стіні з дерев’яних колод, товстих і необтесаних, висів ручний кулемет. … Де зошит?! – … – Де зошит? … Де зошит? … Де?..” … – Ти де живеш? … Насамперед не втрачати контролю над віллою, Хтозна, яким боком воно повернеться, бо, крім нас, можливо, ще хтось цікавиться цим домом та його мешканцями.