Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Біля прилавка з’юрмисько голодної братви, серед них цибатий Іван Химочка, життєлюб і мастак попоїсти, він саме жує щось, закликає й хлопців: —
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment За ним дибав цибатий худий дяк Микита Зотов.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Тонкий, цибатий, як журавель, –
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Підсунувся цибатий, довготелесий, напідпитку.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Не встигла Соня й заперечити чи схвалити, як він уже шугнув між машин, цибатий, сягнистий, подався за своїм звичаєм вперед з'ясовувати: що там?
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment Мазiй на цибатих ногах до сонця тягнеться, баньками з безодень виблискує.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment Хіба вона з рогами, чи з цибатими ногами, чи з вусами, чи з здоровою бородою.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Хазяїн пiдвiвся з крiсла й попрохав гостей до залу, подибавши поперед їх своїми цибатими, але не дерзкими, неначе крихкими ногами.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment екзотичних військових, черниць у накрохмалених чепчиках, цибатих негрів, очевидно, баскетболістів.
