Результати пошуку слова: Цу-цу

Любко Дереш – Намір!

Posted on by / 0 Comment

Підлога в діда була застелена вицвілим цупким килимом. … Ну, драбину звідти витягнула та й закрила його в тій пивниці — присунула зверху мішок цукру, потім ше мішок муки притраґала, та й пішла спати. … Ну, потім ми їли минтая, пили чай з цукром і веселились, як діти. … Чи може, це було від того, що почав класти зайву ложку цукру в чай.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Уплекані вороні біжать підтюпцем, шарпають наввипередки, ніби в Заліссі їх збираються почастувати цукром. … Євреї ще стояли з цукерками і крихітними булочками. … Прокопику, не йдіть… не покидайте мене, я… Війтеня запищало не своїм голосом, але я силою вирвався з цупких од страху рук і пройшов до дверцят.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Витягла врешті довгий цукерок. … Але в Івановій пам’яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безневинно, повним довір’я рухом подало йому половину цукерка. … Дзичи, пек ті та цур! … Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка; одежа на вівчарях стала холодна й цупка.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

М’яко деренчала сiнокосарка, вистеляючи вибалки малюсiнькими, схожими на долоньки з розчепiреними пальцями листочками гусячих лапок, диркаючи косою по цупкому, як дрiт, пирiєвi. …  Не плач, од мила очi зiркiшими будуть… А тепер вiн лежав на госпiтальнiй койцi, слiпий i безпорадний, як цуценя.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Цупкі щупальці темряви слабшали, а в глибину заплющених очей просочувалося тьмяне світло. … Вона прикладала до вуст цупкі уміходзукі[5], випрошені в рибалок, і їй здавалося, наче над каналом пливе солоний запах морського узбережжя. … –  До храму Хонгандзі в Цукідзі. …  А де саме в Цукідзі треба зупинитися?

СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини

Posted on by / 0 Comment

Білі блузки, скатертина цупка від крохмалю. … Подав мені дзеркало, а я побачила товстий (бо ж два тижні не митий) цурпалок межи двома пожовклими підковами довкола очей. … Чай з кори крушини, сир тофу, замінник цукру, сухе печиво. … На тяжку годину шоколад без цукру. … До дев’ятої я відвідала цукерню, китайську кнайпку та супермаркет.

Іван Кривуцький – За полярним колом

Posted on by / 0 Comment

650 грамів хліба, 17 – цукру, 65 – риби, 250 – каші, і здається, двічі на день по 400 грамів баланди зі шматочком гнилої картоплі або кількома зернинами якоїсь крупи. … Їм за таке дають десять кілограмів муки, кілограм цукру і кількадесять карбованців. … Він цього не цурався, не соромився, не вигадував батька.

Остап Вишня – Вишневi усмiшки. Забороненi твори

Posted on by / 0 Comment

?Були янголи, коники, ялинки, цукерки. … А за нами нiби хури зi збiжжям, цукром. … Цукор? … Цукор?! … Можна сказати – не iсторiя, а цукерка! … Пшеницю, цукор, залiзо, вовну. … – 300–600 тисяч тонн цукру. … …І не говорiть, матiнко, цур йому, пек!

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена

Posted on by / 0 Comment

–  О, цур тим лисим та сивобородим! … Марта Кирилівна була ладна потрощити на цурпалки усі вінці сотворіння. … Цур йому, пек йому! … –  А все-таки дочки за вас не оддам!- крикнула Марта Кирилівна до Ломицького і схопилась з місця як опечена.- Цур вам, пек вам! … –  Цур йому, пек йому, тому романтизмові!

ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін

Posted on by / 0 Comment

Я мовчки всипала у горнятко ложку цукру, повiльно розмiшала, намагаючись не дивитися журналiстцi пiд руки. … Ми купували шоколадно-горiховi цукерки «Метеорит» (тепер вони називаються «Сузiр'я» i вже далеко не такi смачнi як колись), вибирали на базарi великий, лискучий, вугiльно-фiолетовий чорнослив.