Skip to content
А він у батькову, з дахом високим, Сходить комору широку, де золота й міді лежали Купи, і в скринях одежа, й оливи запаси пахущі; 340] В глиняних амфорах, в ряд опертих о мури, стареє Чисте вино зберігалось – солодкий напій божественний, Днини чекаючи тої, коли Одіссей, у блуканнях Горя зазнавши багато, усе ж би вернувся додому.
Ми прибігаємо на площу Космонавтів засапані, змокрілі від дощу і від поспіху, площа величезна, будівлі тут стоять далеко одна від одної, сховатися ніде, нема навіть стовпа, щоб підперти його й постояти, чекаючи, а дощ періщить, сірий, занудливий, холодний.
