Skip to content Вам, Віронько, дивитися не на такого черствого, як я, а мати перед собою душу чутливу і витончену, як у вас… І вона засоромиться, почервоніє, зблисне очима, крутне білками очей, прошепоче… Але я не дам їй заговорити першою, я скажу їй сам, що вона мене давно зачарувала, що я… Ні, ми нічого не казатимемо одне одному. 