Skip to content Ти, Асмат, іди до мене, принеси води з собою: Може, вмлію, то на груди бризни чистою водою; Може, трупом упаду я,- плач невтішно наді мною, Відпочину, як в колисці, під землею сировою!» Сів на землю, розстебнувшись, оголивши груди й плечі. …
Мова людська не змалює їхніх забавлянь всіх чисто!