Результати пошуку слова: Швидш

– Не гнівайтесь, що вам довелося чекати на мене, але… швидше я не міг прийти. … Так ви швидше звикнете. … Вранці ми всі четверо чи, швидше, троє, бо Раусон цього разу доброволець, розійдемося врізнобіч і зберемося тут у вівторок уранці. … –  Халепа, що спіткала мого дядька, чи, швидше, його героїчний вчинок і… –

–  Тільки швидше, – … Біжімо швидше вперед! … Повертайтеся швидше, влаштуємо розвагу нашим мечам! … Час минав, ми залишали ліси все рідше, поверталися все швидше… Тепер залишилися нам одні лише згадки, ми обросли бородами, довгими й сивими. … Гобіти заїли питво жменькою крихт від лоріенських хлібців, швидше за звичкою, ніж за необхідністю.

вертайся до нас якомога швидше, хлопчику, бо ми з батьком старіємо, і, мабуть, нам недовго вже лишилося жити на цім світі. …  Витягни волосінь, Пітере, берися до весла, та швидше, то – акула! … я почував себе таким свіжим, чистим, сповнювався такої сили й радості, що швидше відмовився б од сніданку, ніж від холодної купелі.

– безнадійного хабарника, а того класичного – віденсько-варшавський стиль – професора в третій ґенерації, знавця мертвих мов і міжвоєнних анекдотів, пов’язаного швидше за все з якимось католицьким навчальним закладом або таємним науковим товариством. … Танець робиться все швидшим.

Ця остання її фраза не спантеличила його, а, швидше, похитнула той новий світ, який він тільки почав вибудовувати. … Його втому нічим було розбуркати, притому, що він зупинився і дивився на білий будиночок, що нагадував великий різдвяний пиріг, а швидше стайню. … Втома у цих очах висихала швидше за жіночі сльози.

Як і всі інші, за винятком небагатьох обраних, князь Чеслав не підозрював, що існують набагато швидші способи передачі звісток, ніж голубами. … Що швидше ви впораєтеся, то раніше почнеться бенкет. … Швидше шакал. … – Швидше б він повернувся. … І що швидше, то краще. … –  Швидше, тобі завадило виховання.

– Швидше, швидше, доки сонце не заповзло за хмару!.. … –  Спускайтеся швидше!  … –  Швидше на корч, а може, на сонного алігатора, – … Швидше перебирайтеся!  … Швидше ліхтар! … Швидше відчалюй! … –  Швидше! … Швидше!  … Швидше, швидше. … Швидше, конику, а то вже темніє небо, скоро ніч заховає жорстокого вбивцю.

– Треба швидше вчити мову, і тоді все з’ясується…» – … Мабуть, це швидше все-таки достатньо організований світ, думав Максим. … Він не опирався – в цих руках не було загрози чи лихого наміру, швидше навпаки. … Він ставиться до Ради швидше як до товариша, тільки ніжніше й шанобливіше, а Рада, схоже, утьопалася.

Якби тільки швидше, якби й зараз оце можна було кинути конспекти, податись удвох за місто, у поле за Лісопарком, де трамвай влітає просто в жита! … Швидше сам когось повішу! … Дніпро розлився, як небо, він біля острова мовби хотів зібрати всю свою силу, щоб здвигнути камінь, перебороти скелі і ще швидше ринути далі через пороги вниз.

Там холодок, там так гарно,— хоч би швидше дійти. … — Ну, дак вертайтеся ж швидше! … — І нехай він той процент, що й каса, платить: тоді в нас грошей не меншатиме, а більшатиме,— порадив Карпо.— Як з процентом, то чоловік і гроші швидше вертатиме. … — бідкалась мати.— Хоч би Зінько швидше вертався!