Улас Самчук – Волинь
А на Тимошiвщинi… Рве, було, та рве, як буревiй, а все, “щоб просо вродило, а пiсля пшениця”. … Просив же вiн, щоб купили йому чоботи, щоб не був вiчно босий? … Батько мiй покiйник не то, щоб рибачили… Нi. … Далеко щоб там йшли – боронь Боже! … Володько закачує штанята, бо як його втриматись, щоб не полiзти на ту вербу.