Заборонити Posted on by / 0 Comment заборони́ти1 – дієслово доконаного виду (не дозволити робити, здійснювати що–небудь; захистити від кого-, чого-небудь) Інфінітив заборони́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа забороні́мо, забороні́м 2 особа заборони́ забороні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа забороню…
Покласти чи положити як правильно? Вживається для позначення дії «поміщати що–небудь або кого-небудь в певне місце».
Перемогтися Posted on by / 0 Comment перемогти́ся – дієслово доконаного виду (відважитися на що–небудь) Інфінітив перемогти́ся, перемогти́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа переможі́мося, переможі́мось, переможі́мся 2 особа переможи́ся, переможи́сь переможі…
Тьмити Posted on by / 0 Comment тьми́ти – дієслово недоконаного виду (робити що–небудь темним, затемнювати; закривати собою світло) Інфінітив тьми́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа тьми́тиме…
Наполумитися Posted on by / 0 Comment наполу́митися – дієслово доконаного виду (зважитися на що–небудь) Інфінітив наполу́митися, наполу́митись однина множина Наказовий спосіб 1 особа наполу́ммося, наполу́ммось 2 особа наполу́мся наполу́мтеся, наполу́мтесь МАЙБУТНІЙ…
Засипати Posted on by / 0 Comment заси́пати – дієслово доконаного виду (заповнити що–небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось) Інфінітив заси́пати однина множина Наказовий спосіб 1 особа заси́пмо 2 особа заси́п заси…
Познаменуватися Posted on by / 0 Comment позна́менуватися – дієслово доконаного виду (поцілувати що–небудь священне) Інфінітив позна́менуватися, позна́менуватись однина множина Наказовий спосіб 1 особа позна́менуймося, позна́менуймось 2 особа позна́менуйся, позна́менуйсь…
Підставлятися Posted on by / 0 Comment підставля́тися1 – дієслово недоконаного виду (ставитися під що–небудь; приставлятися) Інфінітив підставля́тися, підставля́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа підставля́тиметься…
Розлюбитися Posted on by / 0 Comment розлюби́тися1 – дієслово доконаного виду (перестати любити кого-, що–небудь) Інфінітив розлюби́тися, розлюби́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа розлюбі́мося, розлюбі́мось, розлюбі́мся 2 особа розлюби́ся, розлюби́сь розлюбі…
Нахромитися Posted on by / 0 Comment нахроми́тися – дієслово доконаного виду (напоротися на що–небудь гостре) Інфінітив нахроми́тися, нахроми́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа нахромі́мося, нахромі́мось, нахромі́мся 2 особа нахроми́ся, нахроми́сь нахромі…
