Результати пошуку слова: Що
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
РОЗДІЛ І Той, що був попереду, повернув ключа в замку, відчинив двері й увійшов до передпокою, а за ним ступив молодий хлопець, незграбно знявши шапку. … На ньому був простий одяг, що пропах морем, і весь він здавався якимсь недоладним у просторому передпокої. … На хвильку йому стало соромно, що він такий незграбний.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Паничi були високi на зрiст, кремезнi, широкоплечi й русявi, їх рум'янi, повнi щоки були здоровi якось по-сiльськiй; жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робiтникiв або крамарiв-коробейникiв. … Курява посiла на семiнаристiв, облiпила їм лиця так, що вони не впiзнавали один одного.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
Його погляд, поза, очевидно, вироблена під час прийомів у Парижі чи Шербурі,- все говорило про те, що ми, мовляв, по Європах і не таке їли. … Фіндіпошівці одразу відчули, що їхній директор збагатився не тільки на імпортні черевики й високу шапку, а й на два слова, що їх він привіз аж у Кобилятин-Турбінний з далекого Парижа.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
Матільда щоранку приходила на годину-дві прибирати в майстерні, і можна було лишити на столі скільки завгодно грошей – вона й не доторкнеться до них, – … Той, що для клієнтів, ви, звичайно, не зачіпали, але оцей добрячий коньячок пана Кестера висмоктали мало не до дна. … Що правда, то правда, адже я розуміюся на цьому зіллі.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Так склалося, що ще від часу свого написання цей роман існував у двох різних варіантах. … Практично останньої миті, коли чорновик книги майже був готовий, у мене виникли побоювання, що жоден видавець фантастичної літератури не візьметься публікувати її в такому вигляді. … З вашого вигляду можу припустити, що це стосується МакКоїв.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка
Зима була справжня: з усіх дахів звисали бурульки, на сніговій гірці галасувала дітвора, а навантажені покупками домашні господарки, кутаючись у свої шуби, незграбно, наче ведмеді, брели тротуарами, що взялися кригою. … А цей будинок, що, ніби соняшник, повертався фасадом до сонця, цілих десять століть давав притулок їхньому роду.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Деякі очевидці визначали довжину цього предмета в двісті футів[3], і це було явне зменшення; інші наділяли його довжиною в три милі[4] при ширині в одну милю, що було перебільшенням. … Проте незважаючи на це, можна стверджувати, що ця феноменальна істота своїми розмірами значно переважала всі відомі досі зоологам тварини, –