Результати пошуку слова: а й як

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро

Posted on by / 0 Comment

Відтоді як він перестав надавати ваги своїм словам, його брехня була жінкам любіша, аніж колись правда. … А який він, власне, був, той його талант? … Згодом він бачив такі речі, яких ніколи не міг собі й уявити, а потім – і ще страшніші.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка

Posted on by / 0 Comment

Вiн щохвилини виходив надвiр, вдивлявсь у темряву, прислухавсь, як виє хуртовина, надаремне сподiваючись побачити Василька, почути його голос… Люди давно вже вечеряли, а в Якимовiй хатi й забули, який сьогоднi день. … Жiнка стояла хвилинку – висока, але якась одразу зiв'яла й нещасна.

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

Знаю, що дев’ять, а яких саме, уже й не скажу. … А є ще й такі міста, як Берлін, Мюнхен, Данціг і інші, которі ще не «вже», але которі скоро будуть «вже»… Тоді про них і поговоримо. … Чорнява, од мамалиґи, було, й за вухо не одтягнеш, а як почує, було, скрипку, то на лаві її аж підкидає.

ТАКТИЧНІ ЗАСАДИ НЕСЕННЯ СЛУЖБИ НА БЛОКПОСТАХ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Posted on by / 0 Comment

Як правило, атакують блокпост зі стандартною тактикою дій – група вогневої підтримки спрямовує вогонь на блокпост з одного боку, в той час як одна або кілька мобільних груп наближуються до нього і закидають його гранатами.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Мов туман той, сива борода його м'якими хвилями спада аж до нiг, черкається росяної трави. … А все через вечорок той вчорашнiй у "молодих" українцiв… От як не хотiлось йому йти туди, а треба було… Прохано старших; якось нiяково не пiти. … Але Хо не сьогоднiшнiй, вiн старий як свiт, його не зведеш.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

А мідяки в коновочку його, Як той горох: тр… … Його всі вчать, а він все вчиться, А робить так, як і робив. … Квітень, 1995 БАС І ПЛАЧ Цей джміль — мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом Співця з павучих бісівських мереж.

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Воля до життя

Posted on by / 0 Comment

Ах, як не хотілось йому падати, як не хотілось кидати автомата! … І здалось раптом Іванові, що упав він дивним засобом, не на землю, а в якусь начебто воду, і бистрина понесла його, вируючи і крутячи між дерев, хмар і сіл, і несподівано принесла додому, мов у казці.

Ольга Кобилянська – Царiвна

Posted on by / 0 Comment

чула я раз, як говорила тiтка до вуйка (а того я й до смертi не забуду), – … – Я iй в день ангела не хотiв нiчого вiдмовити, так як i своiм дiтям; а вона й не просила бiльше, як лише того, щоби в вiльних хвилях i по домашнiй працi могла «читати». – … А вiн, як чую, й так хоче вийти на великого пана.