Результати пошуку слова: вогнем

вогнеме́тний – прикметник відмінок однина множина чол.

вогнеме́т – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний вогнеме́т вогнеме́ти родовий вогнеме́та вогнеме́тів давальний вогнеме́ту, вогнеме́тові вогнеме́там знахідний вогнеме́т вогнеме́ти орудний вогнеме́том вогнеме́тами місцевий на/у вогнеме́ті на/у вогнеме́тах кличний вогнеме́те* вогнеме́ти*

Брезкле обличчя його, навислі й зрослі на переніссі сиві брови, налиті кров’ю очі, що поблискували недобрим вогнем, високий, порізаний зморшками лоб і низько опущені вуса — все це разом відбивало таку пиховитість і неприступну жалощам волю, що сам погляд цього пана навівав на кожного холод і примушував стрічного сахатися.

І дуло кулемета, наче захлинаючись, зафахкотіло вогнем. Шефи говорили про наміри міжнародних гадів, про отих консерваторів англійських, що вогнем, як змії, дихають на нас і війну в кожному сні бачать. — Сафронів хутір горить вогнем ясним. Зупинився, ледве переводячи дух, чув, як пашіли вогнем щоки молодиці.

Серед неба світив місяць, і був він у ту ніч такий яскравий, що дорога, по якій вони йшли, засвітилася синім вогнем. Часом рвалась у її серці якась надто тонка жилочка, і воно спалахувало червоним вогнем: а що, як йому набридне отак ходити? Чорна важка хвиля огорнула його на мент, і він захитався, заплеснутий незрозумілим вогнем.

— Хочете ходити поміж вогнем… — Як бачите, ходжу поміж вогнем і, дасть Бог, буду ходити до смерті, — Він уже колись пробував намалювати гіркоту в кутиках потрісканих, наче вогнем обпалених губ, оті дві зморшки, що краяли її лице, як шабельні рубці рани? мама на те казали, і очі їхні зблискували вогнем.

До складу комплексу 9К57 “Ураган”, крім пускової установки 9П140, входять транспортно-заряджаючі машини 9Т542; реактивні снаряди; комплекс управління вогнем; метеорологічний комплекс; навчальне обладнання. 220мм вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек” Система розроблена в м.

вогнемета́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний вогнемета́ння родовий вогнемета́ння давальний вогнемета́нню знахідний вогнемета́ння орудний вогнемета́нням місцевий на/у вогнемета́нні, вогнемета́нню кличний вогнемета́ння*

А Михаїл, тільки-но його помітить — пускає в нього стрілу, що зветься Перуновою, і заодно з нечистим знищує вогнем усе, що довкола нього. Це покровительство можна пояснити ще й тим, що в космогонічній моделі всесвіту місяць співідносять із темрявою, водою, жінкою (на відміну від сонця, пов’язаного зі світлом, вогнем, чоловіком).

За муром саду глухо й без перерви гуркотить кам’яно-залізний, багатомільйоновий Берлін, наче клекоче велетенський казан під вогнем самої землі. Здається, з усіх кутків зійшло палюче літнє сонце і, невидне для ока, залило всю кімнату пекучим вогнем. Ручка безвольно, байдуже гнеться й пашить вогнем.