Результати пошуку слова: вільнюс

Вільнюс – до 1939 р.) відмінок однина множина називний Ві́льно родовий Ві́льна давальний Ві́льну знахідний Ві́льно орудний Ві́льном місцевий на/у Ві́льні кличний Ві́льно*

У Вільнюсі, наприклад, буде ще вища, і сосен рубати не треба — там прикрасять телевізійну вежу, яку десять років тому штурмом брав російський омон, а тепер вона засяє 25 грудня, як тільки задзвонять дзвони, звістуючи про народження Ісуса Христа.

З Рязанської області, хоч дехто запевняє, що він насправді із Вільнюса і що мати його – польський ксьондз, а батько – знаменитий єврейський цадик.

Роман “Нащадки скіфів” перекладено на російську мову (1939, Ростов-на-Дону; 1969 р., Москва), чеську (1963 р., Прага), литовську (1968р., Вільнюс).