Результати пошуку слова: куріло

Багаття жевріло й куріло. Коло наметів скрізь куріло багаття: кухарі готували панам обіди.

Величезна піч виставляла, наче роти, кілька жерел, з них куріло синьо-брунатним димом, що пах сосновою живицею; попід стелею навішано пучків сохлих квітів та трав, а сама знахарка, пухкенька добродушна бабуся, здавалася скоріше старою служебкою, а не чарівницею. З люльки висипалися іскри, й куріло так само запашним тютюном.

а вона вже лопотіла стежкою, аж куріло, і в устах їй горів чудний, солонуватий посмак — немов од залізної клямки, яку колись лизнула в дитинстві, тільки та була холодна, а це гаряче й живе, і, може, тим…

Так от, у степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи тощо, торохкотіли тачанки, торохкотіли німецькі колоністські фургони, дзеленчали стальними тарілками вози степового краю.

– І тигриця, і сірий ведмідь тікали б, аж куріло, від носорога.

А ще ж на Дніпровому пониззі від лиману до того-таки Дону курілося безліч кочовищ.

На південних горбах ще курілося й кипіло, а в долині пил уже почав спадати.