Результати пошуку слова: гасло

Тепер Стратон Стратонович дивився на рідний «Фіндіпош»[1] і його знамените гасло – « Це була оригінальна вивіска, яка на рівних суперничала з фіндіпошівським гаслом. В зв’язку з цим, так мені думається, час і наше гасло поміняти. Ти б краще гасло обновив, а не палицями розмахував!

Постає перша політична партія: Революційна Українська Партія, що проголошує гасло Самостійної України. Ідея державної самостійности була тільки святочним гаслом, проголошуваним час до часу на політичних зборах і з’їздах або Шевченківських святах. Із бойовим гаслом «Розгром Росії, воля Україні!» –

Світло згасло, і все поринуло у темряві. Пілот вирішив, згідно з морськими звичаями, викинути гасло про аварію. Можна й таке гасло: «ЩД», тобто «потрібна допомога» або «ЩЕ» –  Давай таке гасло, щоб нас, помітивши, негайно забрали відціля. Часом світло гасло, це означало, що динамку перестали крутити.

Нарада вирішила, що необхідно для втримання цілости полку у боях, що йдуть – єдина думка, формула, гасло, тому без огляду на втому попередньої ночі, майже без сну та цілоденного походу склала рада присягу, яку мали приняти всі сотні полку завтра. Для наступу кинено гасло: “Дайош Кієф!

хто поширює це згубне гасло Вічного Втікача? хто придумав це гасло ВіДУХ 137 чного Боягуза? ось мужнє гасло гідного Українця. Я тут згадую саркастичне гасло з одного оповідання Володимира Винниченка: „геть Кацапів з українських тюрем!“.

Іноді з-за кордону ні-ні та й з’являлися посланці, які присягалися, що там, за Збручем, збирається на силі й формується нова наша армія, що незабаром пролунає загальне гасло – сигнал до всеукраїнського повстання. на допомогу не поспішав, його обіцяне гасло міцно зачепилося за польський колючий дріт.

Гасло, що кинули російські революціонери, – ось гасло, з яким ішло в Україну московське червоне військо. На східних кордонах з донським козацтвом тим часом усе було гаразд, проте і на території його зароджувалася російська Добрармія, гаслом якої була теж єдина і неподільна Росія.

Ми могли не допустити до вибухів та пожеж, але не хотіли, бо наше гасло є нищити все немилосердно»[113]. Болотнікова 1611 року проходив під гаслом «за Димитрия». Гасло української державної незалежності ми одностайно і з обуренням відкидали, заперечували»[215]. Українці мали багато причин піти за гаслом «Геть війну!»,

«Та чи погасло воно?» — «Ні, полум’я в ньому не згасло, воно тільки таїться й бризкає іскрами, але може кожної миті спалахнути страшним вогнем… — У всіх конфедерацій повинно бути одне гасло, — тому оглянь, друже, ще потаємний хід, а я піду подивлюся на стіни; та поспіши й приходь до мене: треба дати гасло й розставити вартових.