Запрягтися

запрягти́ся – дієслово доконаного виду Інфінітив запрягти́ся, запрягти́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа запряжі́мося, запряжі́мось, запряжі́мся 2 особа запряжи́ся, запряжи́сь запряжі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа запряжу́ся…

Запрягти

запрягти́ – дієслово доконаного виду Інфінітив запрягти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа запряжі́мо, запряжі́м 2 особа запряжи́ запряжі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа запряжу́ запряжемо́, запряже́м 2 особа запряже́ш запряжете́ 3 особа запряже́ запряжу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Пообідавши хапком, нашвидку, отець Харитін звелів запрягти коні в візок і поїхав в Богуслав. Тільки що отець Харитін вибрався з хати ховати якусь бабу, Онися звеліла парубкові запрягти коні, сіла н поїхала. Отець Харитін загадав запрягти коні й поїхав в Богуслав.

Спрягти

спрягти́1 – дієслово доконаного виду (запрягти) Інфінітив спрягти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа спряжі́мо, спряжі́м 2 особа спряжи́ спряжі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа спряжу́ спряжемо́, спряже́м 2 особа спряже́ш спряжете́ 3 особа спряже́ спряжу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Улас Самчук – Волинь

Усi снiдають, а вiн пiшов на подвiр’я, узброївся своїм батогом, цьвйогнув ним разiв зо двадцять, чи досить гнучкий, i почав терпеливо чекати коло розiсланих перед дишлем шлей, до котрих мають ще запрягти конi. Матвiй порiшив був дочекатися понедiлка, запрягти конi i вiдвезти малого до лiкарнi… Прийшов понедiлок.

Малолітній – Андрій Чайковський

Вернувши до дому казав запрягти коні до брички, передягся і поїхав до двора у Вербинцях. Казала запрягти коні, поїхала до міста не торбую-чись гостем.

ГОМЕР – Одіссея

А ти юнака, що гостює у тебе, Повозом виряди з сином; звели запрягти йому в повіз Коней, ходою найшвидших і силою самих найкращих». Тож на світанку збуди славетного батька, хай в повіз Мулів велить запрягти, щоб могли одвезти ви на ньому Всяке вбрання, й пояси, й покривала усі білоткані.