Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
На бурому, навпіл з пашею снопі полуднує Мокрина Карпець. обізвався ззаду Василь Карпець. Впав уже на спину Карпець, і Данько кинувся на Варивона. — спираючись на дрючок, підходить Карпець, блідий, у хворобливому крапнистому поті. підійшов вусатий старший конюх Василь Денисович Карпець.