Результати пошуку слова: колись дуже давно
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Радюк був колись дуже гарний з себе! … Всi осмiхнулись, бо не дуже йняли вiри тому, хоч старi й знали, що Висока й справдi мала колись дуже гарний голос i тепер часом спiвала з молодими з великою охотою. … – Я побачила вас колись давно в Шато, як вам вже казала. … Ту маєтнiсть, про котру вiн колись торочив Ользi на балу, давно спродали за його давнi офiцерськi довги.
Германа Гессе – Гра в бісер
Недалеко від селища вони вилізли з екіпажа й пішли пішки стежками, якими ходили колись давно, й почали згадувати декотрих товаришів і вчителів, деякі свої тодішні розмови. … Принаймні мій друг Десиньйорі, наш оборонець у Федеральній Раді, колись дуже яскраво змалював, яким зарозумілим, чванькуватим, пихатим віртуозом Гри і завзятим членом еліти я тоді був.
Семен Скляренко – Святослав
– Колись, у дуже давнi часи, ми, греки, прозивали Руське море Понтом Аксiнським i не ходили туди, але пiзнiше це море… … Це не очі, вона сама давно колись зняла свої усерязі, кинула їх на лаву за ложем, от зелені камінчики й грають під місячним промінням. … – Син мiй, Добриня, дружинник княжий, дочку мою давно колись взяли до княжого двору.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
У мами колись було багато любовників, тепер вона вже постарілась, а колись була дуже гарна й приваблива. … І не колись, а дуже швидко. … Колись давно давно, тижнів три тому назад, у цьому домі був банк. … І Вінтер, як колись давно–давно, виходить із кімнати, а граф Елленберг підходить до пана президента й просто привітно простягає руку.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2
З якогось часу, за вашим виміром уже дуже давно, він припинив втручатися в справи людей та ельфів, засів у Агреності, або в Ізенгарді, як його називають роханці. … Бідний, бідний Смеагорл пропав дуже давно. … Колись давно Око нагледіло там, на дорозі, Смеагорла… – … Йому згадалися власні слова, сказані колись давно, на самому початку шляху: «Шлях довгий, веде в темряву… а назад не можна.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Тоді, тоді… та цур йому, А дуже цікаве! … Старшина первий Старий Головатий щось дуже коверзує. … Слухайте ж, дівчата, Та кайтеся… Давно колись Була собі мати, Був і батько, та не стало; Осталась вдовою, Та й не молодою, І з волами, І з возами, Й малою дочкою. … Давно колись те діялось У нас на Вкраїні.