Результати пошуку слова: моно-вистава

Яка вистава найцікавіша? Торговець, який відкрив нову планету, одержував монопольне право торгувати з нею протягом десяти років. Вистава дає вихід емоціям, править за своєрідний клапан від перенапруги, стає темою наших розмов. Так народилась Вистава.

Пiд малюнком напис: “Ех i тяжела ти, шапка Мономаха”. I тут вiн братиме чинну участь у такому гарному дiлi, як вистава української комедiї. Скоро вистава. – Ну, а як там твоя вистава? Вистава мусить вiдбутися!

У їдальні, через яку проходив Канае, валялася барвиста одежа, зовсім не схожа на простеньке бавовняне кімоно старої. Їм здається, що театральна вистава триває, а головний герой, тобто я, тільки на годинку за йшов за лаштунки, щоб… ВНУТРІШНІЙ МОНОЛОГ В о н о завжди важило на мене.

Ломоносова (1711–1765) всі москвини вчилися з української граматики Мелетія Смотрицького» (М. Ломоносова її змінити не вдалася»[22]. …ресурсы (засоби, запас), секрет (таємниця), серьезный (поважний), сигнал (знак), спектакль (вистава), стаж (досвід), табуретка (стілець), тираж (наклад), трактир (корчма), фаворитка… Ломоносов, О.

Прототипом ліри вважають давньогрецький інструмент монохорд. Камерний ансамбль: історія, теорія, естетика: монографія. Отже, мюзикл посідає важливе місце у музично-театральному житті столиці, гідно конкуруючи із оперними та балетними виставами.

Естрадна або театральна вистава на льоду. Виконавець ролей у фільмах, театральних виставах. Анемоновий, а, е. Анемоновий цвіт. Анотація монографії . Балетна вистава. Валютна монополія. Гала-вистава. Моносаха– рид, що міститься в організмі лю¬ дини, тварин і рослин.

Монотонне цокання годинника в стилі Луї XIV дратувало його, і він уже раз чи два поривався піти. Жахливий оркестр під орудою молодого єврея, що сидів за деренчливим піаніно, мало не примусив мене втекти, та ось нарешті завіса піднялась і почалася вистава.

Він промовляв щовечора, це був суцільний монолог, я ж тільки була терпеливою слухачкою. (Оце буде вистава, побачите!..) Гра для них не вистава, а справжнє життя. Передаю лише те з Хаблакового монолога, що збереглося в пам’яті.

Дрібні тріщини і каверни вкривали її поверхню, але ноги немов відчували віковічну непохитність суцільного базальтового моноліту. – Це вистава якогось блазня Бубона, у якій йдеться про несусвітні дурниці, на штиб… Присутні оточили моноліт.

Країна готова захищати свою…” Пожежна станція здригнулася: над нею, перетинаючи чорне досвітнє небо, з монотонним свистом промчали ракетні літаки. І вистава цікавіша?” На червоному обличчя Бітті, який зашпортавсь у дверях, проступив страх. Вистава закінчилась.