Результати пошуку слова: навпроти

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. 18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.

В ту хвилину він так міркував: „Ось зараз я сиджу в своїй кімнаті навпроти Мотоко. Перекинувши через плече рушник, Канае схопив однією рукою миску з зубною пастою, помазком і бритвою, а другою – чайника й побіг у ванну кімнату навпроти туалету. Навпроти показався знайомий дім Нісімото, схожий зараз на безлюдну руїну.

– Вона випросталася, стала навпроти нього, майже впираючись йому в груди своїми округлими персами.- Ну, так от. А замшілі дубові мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою, навіть кущ лози тулився до краю того мосту, навпроти якого стояли Сивоок і Какора.

Сам сів навпроти, відчуваючи, що набираюся цікавості й що між нами засновується неприязнь. — раптово спитав майор, зупинившись навпроти мене. Він присунув стілець, сів навпроти мене й довго дивився мені в обличчя, однак помітив, що він мене не бачить… — Гайдаш сів навпроти мене й пальцем штрикнув у груди.

Він сидів сам-один біля столика, коли до нього підійшов якийсь пан, сів навпроти і швидко запитав: – Образок навпроти мав зображувати святу трійцю. Нарешті гість дочекався фельдкурата, який привів його до кімнати й посадовив навпроти себе на стілець. Вахмістр поважно пройшовся повз неї і, зупинившись навпроти, урочисто промовив: –

В хаті навпроти зарипіли двері, і в прочілі виросла висока постать. Володимир усміхнувся крізь сон… 9 Вранці йому здалося, що побачив у дворику навпроти школи не одну Олександру Панасівну, а принаймні шість. Балалайка висіла якраз навпроти. – спитала Оксана, проходячи й сідаючи навпроти.

–  На вулиці Карла Маркса, майже навпроти кінотеатру. Прямо навпроти дверей, за столом, що був заставлений пляшками й найрізноманітнішими стравами, Сашко побачив двох чоловіків напідпитку. Фомін відклав аркушик, пройшовся по кабінету, зупинився навпроти Сашка. 

Тоді він, непритомний, бився на лежанці, зривав із ран білі пов’язки, гукав когось на допомогу і когось проклинав… На четвертий день, ще тільки роса впала на степ, дід Чорнояр зайшов до бурдюга і сів навпроти козака: — подумав Остап, сів за стіл навпроти мерця, розклав перед собою книгу і почав читати молитву.