Результати пошуку слова: намісник

–  Немає волі мого батька на те, щоб номархи свавільно урядували в своїх столицях, а ефіопський намісник вважав себе рівнею цареві царів. Отже, перекажи її величності, що, якби Гергор став не тільки намісником, а навіть сином мого батька, я робитиму те, що мені подобається.

Намісник Мінас-Тіріту, звичайно, захоче побачити того, хто несе останнє вітання від сина… хай буде він людиною чи… – Мешканці міста верхи не їздили, за винятком гінців Намісника та воїнів, коней бачили не часто, і тепер гомоніли на вулицях: – Я сам згодом знайду час, щоб поговорити з Намісником.

намісникува́в намісникува́ли жін. намісникува́ла сер. намісникува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник намісникува́вши

5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. 3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. 4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. 5 А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.

Мав намісник набрякле червоне обличчя, довгі руді вуса, і чуприну, підстрижену під глек. — розчулено промовив Ґаґін і щиро, по-братерськи, розцілував намісника в обидві щоки, прямо у товсті червоні губи, захитався, але вже був підхоплений надійними руками льокаїв, що понесли його до покоїв.

Його завданням було слідити всякими способами відносини на Сході та причинятися до виховування таких інтелігентних невольниць, яких опісля можна було б ужити до звідунської служби на дворах мусульманських намісників, адміралів, генералів, везирів[11] і вельмож. — Товмач зараз заговорив до намісника.

2 І, зв’язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали. 11 Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? 14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований. 15 Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в’язня одного, котрого хотіли вони.

З Сулейманом прожив десять років у Манісі, де султан Селім тримав свого єдиного сина, спадкоємця трону, лише зрідка дозволяючи тому посидіти своїм намісником у Стамбулі, коли сам вирушав у далекі й тяжкі походи, як то було шість років тому в час підкорення Єгипту. При живому королеві, наставленому султаном, і намісник?

можливо, він приймає намісника Кучму і спілкується з ним українською мовою? Якщо Намісник всього цього не знає, то що Він тут контролює? I ось, до речі, питання до Намісника: чи потрібен ро´сийський консулят у Львові? Важко відразу змінити те, що склалося десятиліттями.“ Що саме важко, пане Наміснику?