Результати пошуку слова: повір я

ДИСЕРТАЦІЯ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Posted on by / 0 Comment

Структура роботи складається з вступу, п’яти розділів, які поділено на вісімнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. … …чи інший автор уже збагнув таємницю природи інформації і необхідно, щоб інші вчені повірили та погодилися з цією «єдино правильною» концепцією.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

з сімени; так само, як у вишні лежить велике дерево, так мусять корінь, сімя, віти, парости, листя та багато сотень инших вишень там лежати захованих, і ніхто не може цьому повірити або це побачити, коли не кинути зерно в землю, щоб посіяти його, аби росло» 173.

Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ

Posted on by / 0 Comment

Буд- дистське повір’я. … Язичниць¬ ке свято давніх германців, ніч пе¬ ред святом святої Вальпургії, коли, за середньовічними переказами і повір’ями, у Німеччині на горі Броккен відбуваються відьомські та чаклунські оргії.

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВО-ДИДАКТИЧНИХ ЗНАНЬ – НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Posted on by / 0 Comment

ЯГУПОВ ВІЙСЬКОВА ДИДАКТИКА Київ – 1999 ББК 68.49 (2) 4 Я 31 Ягупов В.В. … Наступні два види діяльності певною мірою взаємопов’язані. … З чим це пов’язано? … …військовополонених іракців заявили, що читали американські листівки, 88 відсотків – повірили в їх зміст, 70 відсотків здалися у полон під впливом їх змісту.

БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія

Posted on by / 0 Comment

«Медуза» спокійно стояла на якорі. … І човни залишалися на ніч на воді, прив’язані до якірного ланцюга. … А ми потім пірнаємо і під водою одв’язуємо. … «Та їм все одно не повірять: усе це занадто схоже на байку», – … Зуріта не повірив своїм очам. … Але Крісто не повірив йому. … – не повірив Іхтіандр.

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

Взагалі Пилявський замок був таким нікчемним, що сусідні польські пани глузливо звали його курником, на велику прикрість гонорливому власнику замку, пану Янушу. … Нам він не вірив, коли говорили, що може бути у Києві незалежним ні від кого державцем всієї України, а тільки чужостороннім посланцям повірив.