Результати пошуку слова: позаду

Одначе не зразу довелося перейти на іншу розмову: позаду заюрликали копита, і легка бричка, вивірчуючи за собою навскісний стовп пилюги, промчала повз них. — стихав позаду охриплий голос Сафрона. Дмитро притулився до стінки, пальцем тихо вдарив у шибку; позаду озвався сухий тріск, наче дерево стрельнуло.

позаду́рювати – дієслово доконаного виду Інфінітив позаду́рювати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позаду́рюймо 2 особа позаду́рюй позаду́рюйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа позаду́рюю позаду́рюємо, позаду́рюєм 2 особа позаду́рюєш позаду́рюєте 3 особа позаду́рює позаду́рюють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

позаду́мувався, позаду́мувавсь позаду́мувалися, позаду́мувались жін.р. позаду́мувалася, позаду́мувалась сер.р. позаду́мувалося, позаду́мувалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник позаду́мувавшись

Коли й вогники останньої ферми, що виблискували крізь гілля дерев, залишились далеко позаду, Фродо помахав їм рукою на прощання. Фродо ледве встиг сховатися у високій траві позаду дерева, що нависло над дорогою. Сонце сховалося за пагорбами позаду від них, настав вечір, коли вони знову вийшли на дорогу.

позаду́блювати – дієслово доконаного виду Інфінітив позаду́блювати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позаду́блюймо 2 особа позаду́блюй позаду́блюйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа позаду́блюю позаду́блюємо, позаду́блюєм 2 особа позаду́блюєш позаду́блюєте 3 особа позаду́блює позаду́блюють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

позаду́шувати – дієслово доконаного виду Інфінітив позаду́шувати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позаду́шуймо 2 особа позаду́шуй позаду́шуйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа позаду́шую позаду́шуємо, позаду́шуєм 2 особа позаду́шуєш позаду́шуєте 3 особа позаду́шує позаду́шують МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

позаду́мувати – дієслово доконаного виду Інфінітив позаду́мувати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позаду́муймо 2 особа позаду́муй позаду́муйте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа позаду́мую позаду́муємо, позаду́муєм 2 особа позаду́муєш позаду́муєте 3 особа позаду́мує позаду́мують МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Здавалося, можна було розрізнити навіть його гостру борідку, коли він повертався до другого, що йшов позаду. Позаду йшов, безумовно, Артем… – День лишився позаду – ясний, сонячний, гарячий. Карбідка Артема, що йшов позаду, виробляла ще дивніші фокуси. Лише позаду ще тривав рух: то повільно підходили піші.

Жак наддає ходи, і тінь уже знову позаду. Йому, який чув позаду жалібне скавчання і знав, що собака намагається пролізти під брамою, було так, наче Кульчині кігті шкребли не асфальт, а його власне нутро. Позаду, підібгавши хвіст, трюхикає пес. Позаду, намагаючись не відставати, тривожно перебирала лапами асфальт Кулька.

Сивоок поволі наблизився до візка, відкинув простягнену до нього Ситникову руку, сам заліз у луб’яний короб, сів так, щоб мати можливість щомиті зістрибнути і вдарити навтьок, Ситник смикнув за вожину, коняка поволі рушила, Родимове обійстя лишалося позаду, назавжди лишалося.