МИРНИЙ Панас – Повiя

V Григорiй Петрович Проценко, бiдного чиновника син, скiнчивши школу, незабаром поступив на службу. Проценко дихнув всею своєю слабою грудниною. Усi думали: кiнець Проценковi! У городi NN появився Проценко зовсiм iншим чоловiком. Поки Мар’я розказувала Христi про Довбню, тим часом у них з Проценком велася своя розмова.

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Минула тілько та чутка одну Проценкову хату, Стояла та хата недалеко від панського двору – так через яр на горбику, якраз вікнами на панське дворище й димарем схилилася на нього, мов разом дивилася й слухала… Та, видно, на той час осліпла й оглухла, що не добачила й не дочула тієї недоброї звістки.