Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

А зима біснувалась, мурувала вікна холодними квітами; синицями цінькав мерзлий сніг, припадаючи до шибок, і хата глухо дзвеніла кожною деревиною. закручує цигарку чорний носатий парубок Омелян Синиця. Молодцювате проноситься з невеличкою Софією Кушнір Омелян Синиця і починає шепотіти, як він двічі оперіщив її господаря.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Позираючи на екран, професор Синиця спочатку лише розгублено кректав. З аеротаксі неквапно вибрався професор Синиця. Та професор Синиця не дав мені довго плескатися. Зараз за кермом сидів професор Синиця і вдавав, що не помічає моїх поглядів, звернених у бік хлопців, які пасували м’яч.

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Бенедьо Синиця кинув з рук оскарб i поспiшив сповнити майстрiв розказ. Дев’ять робiтникiв вихопило одночасно свої пiдойми з-пiд каменя, а десятий, помiчник мулярський, Бенедьо Синиця, не встиг сього на час зробити. –  Бенедьо Синиця. –  Закарбуй на Леона то, що повiдав Синиця, –

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Окрім того, й жіночки із пташиних сіл та Троянова мали голови таки птичі (це ті, з пташиних сіл), або триголові (це ті, із Троянова), притому птиці-голови клалися відповідно до назви села: були там ворона, сорока, синиця і одудиха. І кожна така синиця мала сяйні очі, переділені хрестами рам або і з круглими віконцями.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Ледве дослухавши Сороку, Синиця подалася до приятельки Зозулі. – Новина, велика новина,- заторохкотіла Синиця.- Шановна Сорока тільки-но переказала мені слова старої Сови,- а вона ж мудра птиця!

Іван Драч – Крила

Синиця на груди шибку взяла, Допався і я до свойого села, Усе розтрусив на великій дорозі, Стою на святому на сивім порозі, Хвилини завмерли.