Результати пошуку слова: скажений

А Галайда, знай, гукає: “Кари ляхам, кари!” Мов скажений, мертвих ріже, Мертвих віша, палить. Босфор клекотить, Неначе скажений, то стогне, то виє. Він вилупив баньки з лоба – І все затрусилось, Що осталось; мов скажений, На менших гукає – І ті в землю; він до дрібних І ті пропадають!

Слухайте, коли я нарешті добіг до дверей старого Спенсера, то натис на дзвінок мов скажений. Через кілька хвилин Еклі вже хропів, як скажений. Дощ лив мов скажений, ми грали в шашки, і раптом отой п’яничка, за яким була її мати, виходить на ґанок і питає в Джейн, чи є в домі сигарети.

Кінь ставав гопки, як скажений, завертав голову назад і маяв на вітрі блискучою чорною гривою, неначе й його збурювала пишність королівського поїзду. –  Скажений! Вишневецький аж скипів од лютості, роз’ярився, бігав коло свого намету, наче навіжений, махав руками, кричав, як скажений.

Колодязями-вулицями гонить гривастий, розгарячений, увесь у піні й поті скажений вітер. Пані Штор обережно, тривожно й ніжно бере батька під руку, готова з усієї сили спинити скажений вибух, який уже тріпотить у побілілих губах. Знову одні крики змішуються з другими, знову гасаючий, скажений хаос.

Дозвольте доповісти, пане старший лікарю, той пес, що мене покусав, мабуть, не був скажений. Гасає по дворі, як скажений собака, висолопивши язика, немов дохла кобила. – Тільки-но вийшли з автомобіля, він як скажений ускочив до канцелярії.

По-третє, скажений щенюк колись укусив, мало-мало в сказину не перекинулось, докторiв ще тодi “таких спецiяльних” не було, так, хвалити Бога, дiд один з Раковець знайшовся i зiлляччям якимсь вiдпоїв. А то груда замерзла… Кричав, як скажений. Западеннi перелази… Скачи по них, мов скажений собака.

Товариш Непийвода знав, що він скажений, а тому дуже пильнував за собою… ні, ти не скажений пес, ти пес острупілий, увесь у пархах.

Його друг був надто глибоко засунутий, і Автоматей ніяк не міг його витягти, хоч і тряс головою щосили, мов скажений. Кур’єр цілу добу як скажений бігає туди й сюди.

І, добившись свого, зверхньо слідкував за ним, усміхаючись в душі: скажений, ой, скажений. «Який вредний дід, який скажений дід, — Все вислужується, і злий, як пес скажений, лютує, що вище начальника поліції не підскочив… Треба спочатку рознюхати, що й до чого.