Результати пошуку слова: страшно ніяково
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців
– Це не страшно. … Крав він завжди, завжди соромився, і через те його добре голені щічки завжди горіли рум’янцем замішання, сором’язності, ніяковості й конфузу. … Лінія життя простяглась так далеко, що кінець її заїхав у пульс, і якщо лінія говорила правду, то вдова повинна була б дожити до страшного суду.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Йому раптом стало страшно. … Якщо посидить менше двома годинами над лекціями, то це не так уже й страшно. … Навіть страшно подумати – він міг не зустріти Наталку. … Ми вже давно збирались, та все якось ніби ніяково… гуртом хотіли йти, а це вже нас молодиці спорядили,- говорить, наче наспівує, Мотря.
Крістоф Рансмайр – Останній світ
І річ не в тому, що Овідій Назон цей роман справді писав чи не писав, а в тому, що багатьом раптом стало очевидно, аж страшно: написати його поет може. … І Котта почав помалу розуміти причину того недовірливого мовчання й ніяковості, що і в багатьох домах залізного міста викликала вже сама згадка про Овідія…