Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Я думав, що я його не люблю, а чомусь таки сумно. … сумно усміхнувся батько. … Сумно все ж, коли твоя нація така безпорадна. … Квітень завершується сумно. … Тут у Альми є подруга Рея, вони весело перегавкуються і виляють хвостиками. … Ялинка весело мерехтіла. … Відзначали всім курсом, весело, на пленері.