Результати пошуку слова: тихо
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею. … В світлицю несподівано вступив ректор – єзуїт патер Вінцентій, вступив крадькома, тихо, без найменшого шелесту. … Сірі круглі очі світились тихо, але чоловічки в очах виглядали розумно, гостро й неначе пронизували людину наскрізь.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
отець Яков тихо, але все серце вкладаючи, читав матері про сад Гетсиманський. … прошепотіла тихо. … Мати тихо, безсловесно затужила, закривши лице хусткою і похитуючись, як кожен раз, коли дивилась на цей портрет. … Тихо поставив валізу і стяг кашкета: – … Але він їх таки стримав, проковтнув і вів далі тихо, схиливши голову: –
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Ішов він такою ж тихою ходою, як і сюди, а може, ще й тихшою, – … Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки. … Остап лежав на печі… Тихо, – … він щось лихе, страшне… Страх справді після таких думок закрадався їм в душу – і вони обидві тихо молилися. … Мотря, дивлячись на його та згадавши давнє тихо плакала… –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
А тоді підніс чарку високо й промовив тихо, з глибини серця: – … А далі промовив тихо: – … Максим зітхнув і, не міняючи пози, мовчки постояв, а потім по короткій павзі докінчив тихо: – … І, так дивлячись, несподівано тихо, надломано й тягуче так прошепотів: – … Відразу стало тихо й затишно, утих дитячий плач і козиняче мекання.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході
Тепер собака на мить підвів голову, обережно понюхав повітря, тихо загарчав і ліниво спробував помахати хвостом, але врешті знову заспокоївся, його господар, що весь час пильно стежив за ним, радим оком зиркнув на приятелів, схопився й сказав: – … – тихо спитав Гарпер, насилу тамуючи мисливську гарячку.