БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Десь гуготить земля й стоїть море клекоту… Петро постояв ще якусь мить над товаришем. … А, крім того, сміх ще й тому, що в їхній колоні цій ідуть німці, яко старші командири, вони ж бо начальники в дивізії, і це ж вони чують! … Мить би ще, й він би його зрешетив, якби не солдати-німці, що оточували їх.