КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз
Він потихеньку обійшов полукіпок, наблизився до жита і заглянув, що робиться на ниві. … так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… Якщо не хочеш, щоб ми погинули, дай нам землі… Ми не хочемо нічиєї кривди, ми не хочемо дурно, виплатимо що до копійки… Рятуй, бо гинемо… А там – най хоч голову мені стинають!