Результати пошуку слова: Вщерть

вщерть – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Бачила тільки маленький клаптик землі, вщерть засипаний квітами, густо освітлений сонцем і начебто вийнятий із цього простору. Те нове, що входило в неї, наповнювало її тіло вщерть, і Галя раптом сама перелякалася краси, що плюснула на неї від тієї незнайомої жінки в дзеркалі.

люблю за те, що у ній, вщерть забитій книжками, купами газет і журналів, «писаними мисками», які я колекціоную, і горшками, бо ж Черчен колись славився гончарями, добре мені працюється…

Хата, освітлена лойовою свічкою, була вщерть напакована людьми, що лежали, як дрова, суцільним звалищем долі, на полу й на печі і… хропли. Так помалу всі опинилися в машині, в темній великій халабуді, наповнивши її вщерть. Вона зупинилась, геть виповнивши його вщерть, бо був він зовсім вузенький, і так стояла.

–  Делавари самі не герої,- буркнув Непосида крізь зуби, бо рот йому вщерть був напханий м’ясом, – Такий висновок зовсім не відповідав почуттям, що сповнювали вщерть серце юного мисливця, і він нічого не відповів, а все стояв, дивлячись у мовчазному захваті на темні пагорби та дзеркальну воду.

Ними натоптане черево вщерть у дракона. Радісний і святковий, сповнений вщерть життям і дзвоном, цей першокласний люксусовий експрес плив, ніби окремий світ між світами. Вода кавкала в горлянці, вливалась струменем, сповнила душу вщерть.

Щось гостре, палке, пекуче й разом з тим незвичайно солодке та принадне ллється од неї й сповнює моє серце вщерть, і палить мене якимсь дивним огнем…» – Не довго блукала Тодозя по діброві й набрала опеньків повний кошик вщерть. Жбани і вази були вщерть вінців поналивані венгерським вином, медами та горілкою.

Та хіба забудеш, коли Степка вщерть переповнена коханням, коли їй світ стає немилим від однієї згадки, що Платон з іншою. Старий добрий баняк, налитий вщерть водою, вмостився на плитці, готовий довести всім свою повагу до законів фізики… А на другий день Наталка привезла з кооперації телевізора.

Дивилися вони на свою Лукію, і серце їм билося життям, повним щастя вщерть. Не з горя плакала вона та не з того незнаття, що раніше гризло її, а з радощів, що ними вщерть повна була її душа: вона тепер знала, що дитина її здорова, а люди, що прийняли її, —

Вона була повна горем вщерть уже давно. Везли iх поiздами, набитими вщерть бiдними нашими невольницями.