МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Та ще зостався Грицько – був йому якийсь далекий родич… торік його у некрути взяли. … Грицько – козачий син, сирота. … Сіда й Грицько коло Чіпки, розв’язує свою торбу, виймає з неї сухарі – чорні, як земля, і снідають обидва разом, коли-не-коли перекидаючись словом… От рипнули двері – показався дід на порозі.