Результати пошуку слова: Гурк

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

– Семен Гурко, з Борзни, абшитований козак Ніжинського полку. … Гурко мовчки розвів руками, ніби сказав: а що я маю робити? … – заперечив Гурко. … промовив Гурко. … глухо промовив Гурко, виймаючи з-за пояса пістоль. … Гурко розстебнув на коневі попругу, зняв сідло й гнуздечку. … За ним верхи – Ненко й Гурко.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Лежить старий, покірний біля ніг велетенської потвори, званої палацом, і з глухим гуркотом кадить йому тиміями своїх фабричних димарів. … За муром саду глухо й без перерви гуркотить кам’яно-залізний, багатомільйоновий Берлін, наче клекоче велетенський казан під вогнем самої землі.

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Posted on by / 0 Comment

Мод уже ні про що не думала, вона вся перетворилась на почуття… Зненацька у вуха їй вдарив грім, так наче поруч із гуркотом упала стіна. … Але дика пристрасть, задихаючись, зненацька розбилася об невідому перешкоду, як розбивається об скелю могутня хвиля, і гуркіт прибою розсипався в різких, жалібних, тремтливих і боязких голосах.