Результати пошуку слова: Дурнувато

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Раптом на тому місці, де було очко ворона, він знайшов малесеньку дірочку, з якої сочилася малиновою капелькою кров, і, зрозумівши, що поцілив у око, дурнувато усміхнувся: «Оце трахнув! … Тимко виступив із кутка, дурнувато посміхнувся. … Скоро він вийшов звідти, дикувато озираючись, з дурнуватою посмішкою на лиці.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

– мало не плачучи, відбуркнув Сивоок, якому не хотілося мовити бодай слова до ситого медовара, але стриматися не міг, щоб не висловити свою зненависть і до нього, і до його дурнуватого холопа. … Перевізники посміювалися з дурнуватого Карлика, хтось покликав його до казанка з юшкою.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Слуга Твардовського стояв за спиною свого володаря й дурнувато, але радісно всміхався. … Просто йшов здоровенний дядько й дурнувато всміхався. … Від того він подобрішав ще більше, а коли сотник сунув йому в руку величезного келиха, знову дурнувато всміхнувся. … дурнувато всміхався.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Розгублено, дурнувато посміхаючись у темряві алеї, він машинально долонею розмазує піт на пашучому лиці й трудно, затихаюче дихає. … Це Страховище ані на крихту не має такту; дивиться на принцесу на все око й навіть дурнувато посміхається, невихована дівчина.