Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
Втомлена денною працею й вечірнім щастям, Лукія поворочалася трохи на постелі та й заснула. … — Лукія. … — Хіба Лукія московка? … відповіла Лукія. … відповіла Лукія, хоч їй, сердешній, дуже треба було спокою, чи принаймні на самоті побути. … сказала Лукія, відходячи до порогу. … відповіла Лукія, а Марта вийшла з хати, причинивши за собою двері.