Результати пошуку слова: Лящ

лящ1 – іменник чоловічого роду, істота (риба) відмінок однина множина називний лящ лящі́ родовий ляща́ лящі́в давальний лящу́, ляще́ві ляща́м знахідний ляща́ лящі́, лящі́в орудний ляще́м ляща́ми місцевий на/у лящі́, ляще́ві, лящу́ на/у ляща́х кличний ля́щу лящі́

ляща́в ляща́ли жін. ляща́ла сер. ляща́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник ляща́вши

поки ми з Сарою дійдемо до нашої хати, збігай на село й поклич на раду Ляща, Качура й Довгоноса… — Я ж і закликала на раду Ляща, Качура, Довгоноса… Довго мовчали запрошені на раду, понуро дивлячись на кінці своїх ціпків; нарешті заговорив широкоплечий Лящ: — — знову подав голос Лящ.

Ляще́вський – прізвище відмінок чол.

ляща́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний ляща́ння родовий ляща́ння давальний ляща́нню знахідний ляща́ння орудний ляща́нням місцевий на/у ляща́нні, ляща́нню кличний ляща́ння*

Лящі́вка1 – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Лящі́вка родовий Лящі́вки давальний Лящі́вці знахідний Лящі́вку орудний Лящі́вкою місцевий на/у Лящі́вці кличний Лящі́вко*

Приходь у четвер увечері На Лящів хутір. Лящів хутір лежав у вибалку за Графським лісом. Ворон добре знав його господаря, заможного удівця Онисима Ляща, який завжди приймав хлопців із лісу, не шкодував для них ні курей, ні яєць, ні сала, а мед зі своєї пасіки давав цілими цебрами.

Перед ним стояв — ручки в брючки — Льоха Лящик. Той, хто першим сказав, що досконалість не має меж, не знав, на щастя, Лящика. Здавалося, не було на Студії начальничка, якому б Лящик не облизав зад, і більш-менш порядної людини, на яку б «не какнув і не капнув». Але в цю гірку хвилину Мирон забув про своє ставлення до Лящика.