Результати пошуку слова: Лящ

Чула колись іще од батька-покійничка, що в Дем’янівці живуть якісь родичі наші: матусина небога була оддана туди за коваля Ляща. –  А чи не знаєте там коваля Ляща? –  Ляща? Який же то коваль Лящ? Є в нас Лящі, так то не ковалі, а так собі хлібороби, як і ми. – Я зазнала ще того коваля Ляща і жінку його знала, –

Чула колись iще од батька-покiйничка, що в Дем’янiвцi живуть якiсь родичi нашi: матусина небога була оддана туди за коваля Ляща. –  А чи не знаєте там коваля Ляща? –  Ляща? Який же то коваль Лящ? Є в нас Лящi, так то не ковалi, а так собi хлiбороби, як i ми. – Я зазнала ще того коваля Ляща i жiнку його знала, –

Обидві вони питали заразом, говорили голосно, по-селянській, аж лящали, неначе вони розмову вели не в горницях, а десь на городі або в себе в дворі гукали на наймитів та наймичок. – питала, аж лящала дочка назахват і заразом з матір’ю. залящала Мелася. Говорила вона, неначе кричала, аж лящала на всю світлицю.

Але от якось умовили виступити бригадира різноробів Романа Ляща. Лящ був людиною на вигляд непоказною але вдумливою. сказав Лящ і, повернувши голову, добре потер потилицю, — Що завгодно чекав він почути від Ляща, тільки не такого повороту справи.//

В задніх рядах грали в "ляща". – А на другий день спочатку не торкався тюремної їжі, але вже ввечері наминав собі на здоров’я і капусту, і гнилу картоплю, аж за вухами лящало. купіть плящинку. Біля перегородки конвоїри грали в "ляща", і на ягодиці падали енергійні й сумлінні удари.

казав Загнибiда, пiднiмаючи свiчку вгору, щоб яснiше освiтити болящу. Боляща розкрила очi, глянула на чоловiка – i заметалася на постелi. Боляща розкривала очi, зводила руками угору, потягалася… – Лящання в халабудi стихло; чувся тiльки неясний гомiн та поодинокi вигуки: "Выпьем!

Проїжджаючи мимо хати Ганни Лященко, Гнат помітив, що в неї й досі топиться. І все лящ, — знову засміявся Тимко — Бо ті лящі дуже на сковороді кидаються: я вітчима свого одлупцював. «Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж ва вухами лящить.

I досi аж у вухах лящить! – Лящить, кажеш? – Ох, i лящить! На всьому скаку пiдбiг до одного парубчака-загонщика, той i "рятуйте, хто в бога вiрує!" не встиг пролящати, як вiн його тиць рилом у пуп! Тягаю лящi, язi, краснопери.

Я перехиливсь i голосно крикнув у задушливу, пропахлу цвiллю й болотом темряву: «Го!» Я люблю гокати у колодязь: таке «го» виходить – аж у вухах лящить. – Не могли ж ми його лишити напризволяще. I маленькi – на верховодок, плiток та карасiв, i бiльшенькi – на йоршiв, окунiв та лящiв; i великi – на щупакiв, линiв, коропiв.

Тут, а також на Бузі, Берді й Кальміусі, водилися: осетри, білуга, севрюга, стерлядь, сом, короп, секрет (судак), щука, окунь, тарань, рибець, марина, лящ, чехоня, оселедець, карась і безліч дрібнішої риби.