Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити». … Чи дівчина, що милого Щодень виглядає, В’яне, сохне сиротою, Де дітись не знає; Піде на шлях подивитись, Поплакати в лози, – … Пішла б в садок поплакати, Так дивляться люде.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Так я відволікся від нав’язливих думок про те, що не маю в місті ні одної душі, до кого прихилитися, кому би поплакатися. … Ну от, я так мріяв поплакати.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Сюжет наскрізь фальшивий, героїня плаксива, я не розумію, навіщо його дивитися, та ще й за гроші, хіба щоб поплакати”» – … „Можна поплакати”,-
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Так і в домовину ляжемо, а нікому буде за нами щиро поплакати, нікому буде й душі наші грішнії помянути!
ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment Весело, як є ким радiти, та й те добре, коли є об кiм поплакати.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment Тяжко моєму серцю буде у перші годи, а вони не дадуть мені воленьки і гаразд поплакати об моїй долі.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Буде над чим поплакати й потужити, і поховати на рибальському цвинтарі, де лежать самі жінки та діти, а чоловіки лише мріють там лягти, і лягають у морі на глибині, під зеленим парусом хвилі.
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ Posted on by / 0 Comment — сказала Антоніна, що любила-таки поплакати і при прощанні, й при стрічанні.
