Прогартовуваний Posted on by / 0 Comment прогарто́вуваний – дієприкметник відмінок однина множина чол.
Прогарчати Posted on by / 0 Comment прогарча́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив прогарча́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа прогарчі́мо, прогарчі́м 2 особа прогарчи́ прогарчі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа прогарчу́ прогарчимо́, прогарчи́м 2 особа прогарчи́ш прогарчите́ 3 особа прогарчи́ть прогарча́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Прогартовувати Posted on by / 0 Comment прогарто́вував прогарто́вували жін. … прогарто́вувала сер. … прогарто́вувало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник прогарто́вуваний Безособова форма прогарто́вувано Дієприслівник прогарто́вувавши
Прогартувати Posted on by / 0 Comment прогартува́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив прогартува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа прогарту́ймо 2 особа прогарту́й прогарту́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа прогарту́ю прогарту́ємо, прогарту́єм 2 особа прогарту́єш прогарту́єте 3 особа прогарту́є прогарту́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Прогарцювати Posted on by / 0 Comment прогарцюва́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив прогарцюва́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа прогарцю́ймо 2 особа прогарцю́й прогарцю́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа прогарцю́ю прогарцю́ємо, прогарцю́єм 2 особа прогарцю́єш прогарцю́єте 3 особа прогарцю́є прогарцю́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Прогартовування Posted on by / 0 Comment прогарто́вування – іменник середнього роду відмінок однина множина називний прогарто́вування родовий прогарто́вування давальний прогарто́вуванню знахідний прогарто́вування орудний прогарто́вуванням місцевий на/у прогарто́вуванні, прогарто́вуванню кличний прогарто́вування*
Прогартовуваність Posted on by / 0 Comment прогарто́вуваність – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний прогарто́вуваність родовий прогарто́вуваності давальний прогарто́вуваності знахідний прогарто́вуваність орудний прогарто́вуваністю місцевий на/у прогарто́вуваності кличний прогарто́вуваносте*
