Ранкагуа Posted on by / 0 Comment Ранка́гуа – іменник середнього роду (місто в Чилі) відмінок однина множина називний Ранка́гуа родовий Ранка́гуи давальний Ранка́гуі знахідний Ранка́гуу орудний Ранка́гуою місцевий на/у Ранка́гуі кличний Ранка́гуо*
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Розказують, що Михалкiв наймит Югеньо, напуваючи удосвiта бiля криничини конi, чув, що у вiкнi щось нiби стогнало, але його то так настрашило, що вiн тiкав без духу, бо хоч це i був досвiток, однак нечистий може i ранками по багнищах гуляти. … Ранками й вечорами курились димарi.
Вава Posted on by / 0 Comment ва́ва 1 – іменник жіночого роду (ранка) відмінок однина множина називний ва́ва ва́ви родовий ва́ви вав давальний ва́ві ва́вам знахідний ва́ву ва́ви орудний ва́вою ва́вами місцевий на/у ва́ві на/у ва́вах кличний ва́во* ва́ви* [дит.]
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment До писанини своєї ставився побіжно, а виходячи ранками на чергові пошуки роботи, часто просив: – … Про те, я к могло бути інакше, я дізнався й часто чув потім із наказів по росіиських віиськах, вичитуваних вечорами й ранками в казармі перед зборищем кожної роти – про кари за опір начальству.
ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя Posted on by / 0 Comment Сиза iмла зникала; зiходило сонечко й сяяло якими ж то блискучими, холодними, недружними ранками; повертавсь вiн з повними вiдрами до хазяїв. … Вечорами зграя коло криницi була гучнiш, нiж ранками.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Була холодна й пустельна; навіть ранка, яку дістала в приступі шаленства, замерзла в неї на губі. … Ранка вже запеклась, затверділа і відпала, натомість чула вона, що їй болить ліве персо, начебто хтось стис його залізними пальцями.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Забрьохувався в росі по самі вуха ранками і був мокрий, як хлющ, але не зупинявся. … Місячними вечорами, млосними ранками, тьмяними, мрійними надвечірками. … Ранками і вечорами Григорій просиджував цілі години, впиваючись відголосками тієї стихії.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment (З відбитої мочки вже перестала сочитися кров, але ранка немилосердно щеміла, і вухо з кожною хвилиною розпухало і важчало). … Ранка нікудишня, мочку вуха відбив, але… куля, здається, начинена… –
