Результати пошуку слова: Розкішна

Розкішна́ – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Розкішна́ родовий Розкішно́ї давальний Розкішні́й знахідний Розкішну́ орудний Розкішно́ю місцевий на/у Розкішні́й кличний Розкішна́

Це була велика розкішна кімната. Це була така велика й розкішна кімната, що вони спочатку короля й не помітили. Розкішна барвиста процесія рушила на майдан.

В дверях з’явилась його розкішна кучерява голова, широкі, міцні плечі, він на льоту поклонився Олесі, поздоровкався з Балабухою й присів коло його. Перед нею ще раз майнув чистий, тонкий профіль, чорне волосся, розкішна голова.

Розкішна зала новісінького вокзалу залисніла, заблищала, неначе якась балова зала. Треба ж жити, треба чимсь живитись… Треба сватати Марту: ще цвіте… ну, не як рожа, а як розкішна півонія… і без жадної червоточини…» Бичковського кімната неначе вмерла після голосного щебетання Христини.

65] М’ясо найкраще тим часом спекли і з рожен познімали, Кожному пайку дали, й почалась у них учта розкішна. 115] Зглянься й на мене, нещасну, і виконай те, що прошу я: Хай ця вечеря розкішна отут, в Одіссеєвім домі, Нині останньою буде для тих женихів осоружних!

Шовковий шлейф шелестів, скобзаючись по блискучому паркеті, її постать, повна, тілиста і разом складна, її свіже лице, її розкішна коафюра, все разом заворушилось в кількох дзеркалах.

Розкішна квартира; розкіш¬ ний номер готелю. Розкішна вілла.

Що було насправді могутнім у Досі, то це її довга розкішна коса, яку непросто було сховати навіть у глибокій папасі, –

Біля неї гніздилася розкішна, пудів на шість, матінка. А розкішна, засмагла, нафарбована, тілиста пляжанка, що маніжилась під зонтиком, суворо крикнула: «Треба було не ловити гав!