Розпилитися Posted on by / 0 Comment розпили́вся, розпили́всь розпили́лися, розпили́лись жін.р. … розпили́лася, розпили́лась сер.р. … розпили́лося, розпили́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розпили́вшись
Розпиляти Posted on by / 0 Comment розпиля́ти1 – дієслово доконаного виду (розсіяти) Інфінітив розпиля́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розпиля́ймо 2 особа розпиля́й розпиля́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розпиля́ю розпиля́ємо, розпиля́єм 2 особа розпиля́єш розпиля́єте 3 особа розпиля́є розпиля́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розпилити Posted on by / 0 Comment розпили́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив розпили́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розпилі́мо, розпилі́м 2 особа розпили́ розпилі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розпилю́ розпи́лимо, розпи́лим 2 особа розпи́лиш розпи́лите 3 особа розпи́лить розпи́лять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розпилятися Posted on by / 0 Comment розпиля́вся, розпиля́всь розпиля́лися, розпиля́лись жін. … розпиля́лася, розпиля́лась сер. … розпиля́лося, розпиля́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розпиля́вшись
Розпиляння Posted on by / 0 Comment розпиля́ння1 – іменник середнього роду (розсіювання) відмінок однина множина називний розпиля́ння родовий розпиля́ння давальний розпиля́нню знахідний розпиля́ння орудний розпиля́нням місцевий на/у розпиля́нні, розпиля́нню кличний розпиля́ння*
Розпилений Posted on by / 0 Comment розпи́лений – дієприкметник (від: розпили"ти) відмінок однина множина чол.
