Тямка Posted on by / 0 Comment тя́мка – іменник жіночого роду (тяма) відмінок однина множина називний тя́мка тямки́ родовий тя́мки тямо́к давальний тя́мці тямка́м знахідний тя́мку тямки́ орудний тя́мкою тямка́ми місцевий на/у тя́мці на/у тямка́х кличний тя́мко* тямки́*
Тям Posted on by / 0 Comment тям – іменник чоловічого роду (тяма) відмінок однина множина називний тям родовий тя́му давальний тя́му, тя́мові знахідний тям орудний тя́мом місцевий на/у тя́мі, по тя́му кличний тя́ме* [розм., рідко]
Тямувати Posted on by / 0 Comment тямува́в тямува́ли жін. … тямува́ла сер. … тямува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник тямува́вши
Тямити Posted on by / 0 Comment тя́мити – дієслово недоконаного виду Інфінітив тя́мити однина множина Наказовий спосіб 1 особа тя́ммо 2 особа тям тя́мте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа тя́митиму тя́митимемо, тя́митимем 2 особа тя́митимеш тя́митимете 3 особа тя́митиме тя́митимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа тя́млю тя́мимо…
