Угомонятися Posted on by / 0 Comment угомоня́вся, угомоня́всь угомоня́лися, угомоня́лись жін. … угомоня́лася, угомоня́лась сер. … угомоня́лося, угомоня́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник угомоня́вшись
Угомонитися Posted on by / 0 Comment угомони́вся, угомони́всь угомони́лися, угомони́лись жін.р. … угомони́лася, угомони́лась сер.р. … угомони́лося, угомони́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник угомони́вшись
Угомоняти Posted on by / 0 Comment угомоня́в угомоня́ли жін. … угомоня́ла сер. … угомоня́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник угомоня́вши
Угомонити Posted on by / 0 Comment угомони́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив угомони́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа угомоні́мо, угомоні́м 2 особа угомони́ угомоні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа угомоню́ угомонимо́, угомони́м 2 особа угомони́ш угомоните́ 3 особа угомони́ть угомоня́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment Поки ще до вечора, Ївга походила по городу, випитала у доброго чоловічка, у яких хоромах суди, почула від нього, що їй треба ськати того суда, що зоветься «угомонна палата»; обходила круг тих хором; де бачила, що йдуть або їдуть пани, усе на них приглядувалася, щоб не боятися з ними говорити.
ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля Posted on by / 0 Comment Вона думатиме, що На-зар свата, здуру i согласиться; старости не промовляться; весiлля можна одкинути аж геть до того тижня; а через таку годину i нашого брата, мужика, угомониш, щоб не брикався, не то що дiвку.
